Дуже низькоактивні радіоактивні відходи

Класифікація радіоактивних відходів зазвичай має декілька цілей. Точка зору міжнародної спільноти викладена в документі МАГАТЕ «Классификация радиоактивных отходов, Руководство по безопасности № GSG-1», а саме:

визначення меж різних категорій відходів з точки зору забезпечення довгострокової безпеки при захороненні;
 полегшення і спрощення переробки відходів, підвищення  ефективності та безпеки;
підвищення безпеки зберігання і транспортування відходів.

 

У документі МАГАТЕ представлена система класифікації РАВ, в якій радіоактивні відходи поділені на 6 категорій з точки зору довгострокової безпеки при захороненні:

1) Звільнені від контроля відходи.

 2) Дуже короткоживучі відходи.

3) Дуже низькоактивні відходи.

4) Низкоактивні відходи.

5) Середньоактивні відходи.

6) Високоактивні відходи.

Дуже низькоактивні відходи - це відходи, які не обов'язково відповідають критеріям звільнення з регулюючого контролю, але не вимагають високого рівня локалізації та ізоляції і, отже, підходять для захоронення на установках поверхневого захоронення (траншеї з земляною засипкою) з обмеженим регулюючим контролем.

Достатній рівень безпеки для дуже низькоактивних відходів може бути досягнутий шляхом їх захоронення в інженерних поверхневих пунктах типу траншей з засипанням землею. Це звичайна практика для відходів, що утворилися в результаті проведення деяких робіт з видобутку руди, а також для відходів, які містять природні радіонукліди і утворилися в результаті проведення різних операцій, пов'язаних з переробкою корисних копалин, а також в результаті інших видів діяльності.

Поверхневі сховища для захоронення дуже низкоактивних відходів експлуатують в багатьох країнах. 

В Швеції такі сховища є на всіх АЕС, крім АЕС Барсебак, оскільки умови майданчика не  підходили для розміщення сховища.

У Франції всі дуже низькоактивні відходи знаходяться в централізованому пункті захоронення CIRES, який розрахований на 650 000 м3 відходів.

 В Іспанії захоронення таких відходів здійснюється в централізованому пункті захоронення El Cabril, який існує з 1992 року. Однак спеціальна зона для захоронення дуже низькоактивних відходів з’явилася в ньому тільки у 2008 році. Вона складається з 4-х відсіків на 130 000 м3 для відходів від зняття з експлуатації ядерних установок. Відсік для захоронення являє собою заглиблену траншею, оснащену декількома шарами дренажу і водонепроникних матеріалів, яка після заповнення покривається захисними шарами, що включають в тому числі гравій, глину, грунт і рослинне покриття.

До недавнього часу в Україні класифікація РАО була заснована на старому радянському підході з поділом відходів на три класи по активності: низькоактивні, середньоактивні і високоактивні.

Такий поділ на класи призводив до того, що до радіоактивних відходів з рівнями концентрації активності на рівні або трохи вище рівнів, встановлених для звільнення матеріалу від регулюючого контролю, застосовували вимоги і правила для більш активних і небезпечних відходів. Це призводило до необгрунтованого збільшення заповнення сховищ для захоронення низько- і середньоактивних РАВ і суттєво збільшувало вартість зберігання та захоронення відходів.

17 жовтня 2020 р. Верховна Рада України прийняла Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення законодавства з питань поводження з радіоактивними відходами", яким внесено зміни до законів:

«Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»;

«Про поводження з радіоактивними відходами»;

- «Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення».

Законом, зокрема, запроваджено чотири класи, на які поділяються радіоактивні відходи:

 дуже низькоактивні; низькоактивні;  середньоактивні;  високоактивні.

Крім того, сховище для захоронення радіоактивних відходів визначається в залежності від їх класифікації: 

поверхневе;  приповерхневе;  на середніх глибинах;  геологічне.

Таким чином, дуже низькоактивним відходам відповідає  саме поверхневе сховище.

Закон наближає українське законодавство щодо поводження з радіоактивними відходами до міжнародного і набирає чинності через два роки з дня його опублікування, а саме, в жовтні 2021 року.

Необхідність створення в Україні сховища для захоронення дуже низькоактивних відходів давно назріла, зважаючи на значні обсяги таких відходів, наприклад, при знятті з експлуатації АЕС, видобуванні деяких корисних копалин, відновленні територій від радіоактивного забруднення, тощо.

Заповнення відсіку дуже низькоактивних відходів в El Cabril (Іспанія)

Розташування сховища дуже низькоактивних відходів в El Cabril (Іспанія)