Історія
29 грудня 2011 року. Сєвєродонецьк готується до свята. Домогосподарки метушилися в магазинах та на кухнях, чоловіки вже подумки чаркувалися за багатими столами, дітвора з нетерпінням виглядала Діда Мороза з подарунками. Ніхто не надав особливого значення появі обмежувальної стрічки біля Поліклініки №2 у самісінькому центрі міста. Міліціонер ганяв перехожих, які норовили прорватися навпростець. Виявилось, не просто так. У міськвиконкомі засідав оперативний штаб, керівництво терміново вирішувало, що робити. На жвавій та людній вулиці, поруч із медзакладом та школою виявлено високий рівень радіації. Причому, виявили випадково. Дозиметрист одного із промислових підприємств забув вимкнути прилад і йшов пішки додому. Біля поліклініки почув у кишені знайоме потріскування приладу. Дістав його і побачив: десь поруч «світиться» потужне джерело гамма-випромінювання. Один дзвінок поставив на вуха все керівництво міста. Шукати джерело приїхали рятувальними ДСНС. Закрити очі на знахідку, попри новорічні свята, не вийде. Телефонограми про надзвичайну ситуацію вже полетіли у столицю. Про таке навіть у МАГАТЕ зобов’язані повідомляти. Адже виявлення потужного техногенного джерела іонізуючого випромінювання - це локальна радіаційна аварія. Прочесавши територію вздовж і впоперек рятувальники встановили епіцентр. Та далі просуватись не наважились. Не відомо що на них чекає. Підняли по тривозі спеціалістів Дніпропетровського спец комбінату «Радон». Команда з Дніпра провела ще одну радіаційну розвідку. Вирішили діставати предмет. Але працювати лопатою в мерзлій землі та ще й в умовах високих полів – значить отримати зайве опромінення. Підігнали екскаватор. Екскаваторник ювелірно знімав грунт, який також фонив, ледь не по сантиметру і вантажив його у обладнаний причіп. На глибині 35 см виявилось джерело – маленька капсула розміром 1х2 см, а в ній Цезій -137! Знахідку взяли спеціальним маніпулятором і поклали до захисного контейнеру. Як ця капсула тут опинилася? По формі вона нагадувала джерело, яке використовують у рівнемірах на будовах. Могли загубити під час будівництва поліклініки. Але чому не помітили? Втрата потужного джерела – це надзвичайна подія. А якщо хтось приніс і закопав? Тоді де міг взяти ДІВ? На ці питання відповіді так і не дали. Чи багато людей постраждало і чи постраждав хтось взагалі - не відомо.
А тепер давайте на хвилинку уявімо, що таке джерело випадково (чи не випадково) опиняється на дитячому майданчику або у дворі школи, де гуляє повно дітей. Спеціалістам з радіаційної безпеки схожі історії «роблять нерви». Кожна – це промовисте нагадування усім, що джерела іонізуючого випромінювання й далі вільно «гуляють» країною та можуть виявитися де завгодно. А все це тому, що ми нехтуємо безпекою, зберігаючи у гаражах, підвалах, дворах предмети з ознакою радіоактивності. Як ці предмети опинилися поруч – то вже інша справа. Та не це важливо. Важливо розуміти, що маленьке джерело іонізуючого випромінювання може стати призвідцем великої біди. А її простіше уникнути, ніж потім у розпачі розводити руками. Позбутися ДІВ аби як не вийде. Та при дотриманні простих правил не так вже й складно. Виявивши будь-який предмет із знаком радіаційної небезпеки:
- не переміщуйте його і не чіпайте руками. Відійдіть подалі.
- ніколи не розбирайте джерело
- повідомте поліції, ДСНС чи місцевому органу влади
- пам’ятайте, що добровільне повідомлення про джерело іонізуючого випромінювання не карається законом.
Тільки очистивши довкілля від таких небезпечних предметів, можемо бути впевненими, що техногенна радіація не отруїть життя рідним,а комусь – свято.
Гаряча лінія проекту «КРОК до безпеки» 0 800 21 41 61
Телефон Поліції - 102
Телефон ДСНС -101